Оригінально вишиває бісером і робить із нього прикраси для своїх друзів і рідних тернополянка Наталія Гаврилюк.
Надія дуже задоволена випускною сукнею. Вважає, що мама дуже вдало поєднала класичний стиль разом з українським.
Жінці ще змалечку подобалися вишивані костюми та сорочки, хоча майже ніхто у її родині не займався цим ремеслом. Саме зі шкільного віку в жінки виникло бажання навчитися вишивати та плести з бісеру.
Плетіння – від прабабусі
Прабабуся пані Наталії вийшла заміж у 13 років. І за українськими звичаями наречена мала сама собі вишивати сукню або костюм. І саме вишивана бісером і нитками камізелька потрапила до пані Наталії у спадок від прабабусі. Жінка не могла намилуватися красою цього наряду, тому й вирішила навчитися вишивати і плести з бісеру.
- Саме з того моменту, коли до моїх рук потрапила ця камізелька, я й собі захотіла навчитися робити все те, що робили мої предки, – розповідає жінка. – Я довго вдивлялася у візерунки, аби зрозуміти, як плести. З того часу я просто не уявляю свого життя без рукоділля.
Пані Наталія настільки захоплюється роботою, що їй навіть абсолютно не важко працювати із дрібними і неслухняними бісеринками. Навпаки, ця робота її заспокоює і надихає.
- Вся робота є по-своєму складною, особливо це стосується перших виробів, але зараз для мене немає нічого складного, – каже пані Наталія. – Найчастіше я акцентую увагу на підборі візерунків і кольорів. До речі, у своїх роботах я намагаюся не дублювати візерунків, завжди вигадую щось нове.
Бісером – і куртки, і пальта
У пані Наталії дуже багато замовлень. Найчастіше клієнтки просять оздобити їхній одяг. Адже вишивка бісером додасть “родзинки”. Доводилося оздоблювати блузки, пальта і навіть шкіряні куртки. Останнім часом пані Наталія оздоблювала і взуття польовими квітами з бісеру. А також модниці просять вишити бісером їхні сумочки.
- Зараз модно прикрашати одяг українським орнаментом, – ділиться пані Наталія. – Люди шиють різноманітні плахти і корсети, і просять, щоб вони були обшиті бісером і нитками. Причому візерунок має бути саме в українському національному стилі.
Іноді люди приносять із собою взірець малюнка, який би воно хотіли побачити вишитим на одязі. Проте частіше рукодільниця сама вигадує візерунок
- Трапляються такі випадки, що люди не знають, що саме вони хочуть побачити на своїй плахті, куртці чи корсеті, – каже жінка. – Загалом я намагаюся оздоблювати одяг автентичними візерунками. Тоді він дійсно український, не відчувається якогось віяння інших народів. Було й таке, що я оздоблювала шкіряну куртку трояндочками у натуральну величину, квіти я робила не на дротиках, а на жилці, аби виріб не змінював свою форму. А це доволі складна робота.
Найкраще плести вночі
Плести та вишивати бісером пані Гаврилюк найбільше любить уночі. Спокійна атмосфера її надихає.
- Тоді вже всі сплять, навколо панує тиша, – каже вона. – Я вмикаю торшер і починаю працювати. Нещодавно я так захопилася, що не помітила того, як проминула ніч. Було враження, наче я у “місті білих ночей”. Я вирішила закінчити костюм на замовлення, тож шила, не відчуваючи плину часу, але як подивилася на годинник, помітила, що вже світанок. До речі, такі випадки зі мною трапляються часто.
Також пані Наталія дуже любить вишивати, але вишиття її не настільки захоплює, як бісероплетіння.
Дизайнер для доньки
Донька пані Наталії хотіла, аби мама оздобила її випускну сукню українським візерунком. Адже знайти таку сукню у магазинах було доволі важко.
- Ми обходили дуже багато крамниць, але так і не знайшли того, чого шукали, – каже жінка. – Тоді донька мене попросила, щоб саме я їй пошила плаття її мрії.
Перед тим як пошити сукню, донька з матір’ю довго шукали потрібну тканину.
- Ми з донькою стільки обходили у Тернополі в пошуках тканин, але так і не знайшли, – каже пані Наталія. – Тому ми вирішили поїхати у Київ, бо нам сказали, що там ціни на тканину та матеріали набагато дешевші, ніж у нас. Дійсно, саме там ми знайшли мульті шифон – це тканина, яка найбільше підходила для пошиття цього плаття.
Донька пані Наталії – Надія – дуже любить класичні європейські танці, тож фасон сукні Надії був схожим до суконь танцівниць.
- Ми хотіли, щоб фасон нашої сукні був схожим до суконь танцівниць, які танцюють європейську програму бальних танців, – каже жінка. – І саме від них ми перейняли оздоблення сукні кольоровими камінчиками. Загалом у сукні поєднано орнамент української вишивки, а також оформлення камінчиками, що ми перейняли від танцівниць.
Оксана ЧУЙКО
Джерело: |
“20 хвилин” |
В тему:
