Чеберяю ніжками по запилених східцях до нашого залізно-дорожнього вокзалу. Проза мандрівного життя: квиток в кишені, розпухла від речей сумка… Аж тут – опа, «явилось чудное мгновенье!» Чимчикує поперед мене смуглявий хлопець, чорнюще волосся акуратно зібране в пучок. Ну й що тут такого особливого? – спитаєте ви. Так він же був одягнений не в теніску, шорти і резинові лапті, а… у красиву вишиванку і чорні класичні брюки. Бідна моя шия: ледве повернулася у природне положення.
Тієї ночі було над чим поламати голову, лежачи на твердій вагонній полиці. Хто б міг подумати: у Житомирі, у цій столичній периферії, люди ходять у такому звично-незвичайному folk-одязі, топчучи трухляві стереотипи. Отже, примхлива панянка Мода вилазить із свого інкубатора і поволі прямує до оригінальних й індивідуальних тенденцій…
Чоловіки полюбляють вишиванки!
Часто від слова «вишивка» у голові випливають дві асоціації: хрестик і два кольори – червоний та чорний. Хоча це далеко не весь арсенал можливостей, як стильно оздобити свій одяг вишивкою. Різноманітні види гладі («зубчики, або фестони, прорізна, одноколірна»), мережки, ажурна вишивка… – все це цілком реально у ваших руках або у руках майстрині.
Загалом вишивка – це super-унікальна знахідка для сучасних модниць і модників. Нещодавно сама для себе відкрила Америку: вишиті речі пасують абсолютно всім. І «джинсовій» молоді, і тим, кому за 50 чи мало не за… 100; і їй, і йому. До слова, Алла Главацька, майстер народної творчості викладач Житомирського професійного ліцею текстильних технологій розповіла, що саме сильна стать світу цього замовляє у неї вишиті сорочки найчастіше. Серед них – переважно інтелігенти, можновладці, творчі особистості, та… вірники давньої релігії. Факти вміють дивувати, чи не так?
По-друге, вишивка – солодка родзинка для будь-якої речі. Тим паче, коли мода «демократизувалася»: кожен, що хоче, те й носить, а вирізнятися з інкубаторської маси – зовсім не відхилення в звивинах мозку. Думаю, ви й самі це помітили. Разом з тим, пані Алла радить гарненько помізкувати над питаннячком співвідношення вишитих прикрас і виду одягу. Приміром, діловий костюм краще тримати у межах стриманості та офіційної серйозності. Кілька декоративних смужечок, вишитих в тон жакета, – ось і все, не більше не менше. А от над весільною чи вечірньою сукнею можна «ударно» пофантазувати. Алла Главацька показала мені саме таке святкове вбрання: блуза у сонячних барвах плюс блискучий чорний корсет, така ж спідниця, а на високому комірі та по краю сукні красуються квіти, вишиті гладдю у поєднанні з блискітками та бісером. Шик та й годі! Звісно над подібними витворами такої ажурної самодіяльності доведеться просидіти не одну темну нічку. Сама майстриня зізнається, що на багате оздоблення однієї сукні витрачає десь півроку. Втім, як каже пані Алла, насолода від ручної праці зовсім не гіркне. Хоча й тут ми знайшли запасний вихід для бізнесових і зайнятих. Це – вишиті аксесуари. Ось, наприклад, яскравий пояс у жвавому гуцульському дусі. Моя подруга свою невиразну чорну-білу сумочку доповнила вишитими елементами із червоною бахромою. Гадаю, мало хто насмілиться обізвати таких людей неоригінальними або житомирськими «сірими» мишками. Погоджуєтесь?
Універсальна штучка
Спостерігаючи за житомирянками, які не соромляться носити вишиті речі, мені в око впала одна примітна деталька. Вишиванка гармонійно й дуже ефектно поєднується з будь-чим: чи то з подертими джинсами, чи то спідницею годе. І з класикою, і з голосним писком моди сучасності вишита блуза живе дружно! Ось така вона, універсальна штучка!
Не секрет, що українська вишиванка круто посунула в бік XXI сторіччя. Людські бажання, примхи, смаки й уподобання в силі змінити у ній багато чого. «Передислокувати» орнамент, вишити його асиметрично, регулювати довжину… Все, чого душі заманеться, не таке вже й недосяжне. Разом із тим, рукав вишитої блузи вперто не здає своїх бойових позицій на подіумі моди, а навпаки цвіте і пахне (майже буквально). Переважно він таким і залишається, як і за царя Хмеля, коли було людей жменя: призібраним біля зап’ястя, дутим і пишним. Чому так? Певно, його об’ємна площа дає волю розгулятися творчій уяві рукодільниць. Хоча, на думку Алли Главацької, і на рукав як такої уздечки немає: захотіли – звузили, розширили, викроїли прямим… Шкода тільки, що від таких модних віянь може вивітритися магічна сила цих сорочок і блуз… Колись давно-давно наші предки у кожний стіжок чи хрестик закладали певний зміст. Для нас, покоління-2000, це перетворилося у напівтаємницю, у напівказку, так само, як і цвіт папороті. Однак дещо із символічних орнаментів та узорів збереглося.
Краса і гроші – речі сумісні?
Українська вишита блуза без разка хорошого намиста – і ні туди, і ні сюди. Здається, що мода ці жіночі прикраси так ніколи не викидала за борт свого корабля. Одна моя подруга Людмила Кицак розповіла: «Ґердани – це намисто, виготовлене з бісеру. Зробити його надзвичайно просто – бісер різного кольору і форми нанизати у послідовності, яку підкаже ваша фантазія. Головне, щоб нитка була довгою! Тепер можна зв’язати різні види виготовленого плетива і сміливо йти на побачення (роботу, ділову чи дружню зустріч). Ніхто не насмілиться сказати, що ви – не стильні! Ґердани виготовляють за різною технікою. Складніші можна придбати у магазині чи на базарі, але тоді, думаю, вони втратять індивідуальність… Виготовлені ж власноруч – єдині у своєму роді».
При всьому бажанні космічних розмірів поповнити свій гардероб вишивкою непогано ще й наскладати хоч якийсь капітал. Оскільки ця по-справжньому стильна річ на дрібні гроші не ведеться. За словами пані Алли чоловіча сорочка, вишита на замовлення, в середньому коштуватиме 450 гривень, жіноча блуза – 500. Втім, ціни теж глибоко індивідуальні, а отже, цілком залежать від забаганок клієнта. Щоправда, можна й самому трішечки «покустарнити», тобто власними ручками вишити собі блузу по канві, яка попередньо нашивається на тканину. Після творчого процесу нитки канви висмикують. А от професійні майстрині такого собі не дозволять: вишиватимуть муліне чи шовком (тільки так! Ніяких «базарних ниток»), терпляче рахуючи нитки полотна. Вони точно знають, чого та ручна праця варта…
Єва ЯР
Джерело: |
“УНІВЕРСУМ”. Студентсько-викладацька газета Житомирського державного університету імені Івана Франка |
А у вашому особистому гардеробі є сучасний одяг в українському етнічному стилі? Ще ні? Тоді вам давно пора відвідати крамницю «Рідна мода»®.
