Рідна Мода

Мирослава Шандро – українська дослідниця в Румунії – пропонує читачам долучитись до чарівного світу вишивки.

Як співанки, так і вишивки є надзвичайно яскравим та глибоким проявом творчих сил народу, вершин його мистецького хисту. Вони переходили від матері до дитини, постійно розвивалися, збагачувалися новими мотивами, способами виконання та композиційною структурою, дійшовши до наших днів.

У народній вишивці, як і в інших видах мистецтва, зливаються в гармонійну цілісність виконавська майстерність, природний талант і тонкий естетичний смак. Гуцули – люди поетично-емоційні. Люблять життя, вміють шанувати старовину і замилувані своїм краєм.

Надзвичайно важливою є науково-дослідницька, популяризаційна, практична творча діяльність Мирослави Шандро. Народилась вона 16 травня 1916 р. в селі Стирча Глибоцького району в родині вчителів. Дитинство її пройшло в селі Берегометі над Серетом Чернівецької області. В 1936 році закінчила Чернівецьку вчительську семінарію. Вчителювала в школах сіл Киндешти, Рожешти та ін. Ботошанського повіту. Останні двадцять років учителювала в школі села Нісіпіт Сучавського повіту в Румунії.

Вона перша в Румунії розпочала детальне вивчення народного мистецтва цього краю. Зацікавлення до нього у Мирослави Шандро виникло в юнацькі роки. Розповідала: “Все моє дитинство та юнацькі роки пройшли в горах, між гуцулами. Я ознайомлювалась з їхніми звичаями, побутом, зуміла заглянути в їхню щиру душу. Відтоді плекала до них глибоку і сердечну симпатію, захопилася матеріальною і духовною культурою верховинців… Упродовж 40 років вивчала щоденне життя гуцулів.

Опрацьовуючи зібрану колекцію народних вишивок (понад 1500 зразків), вирішила підготувати альбом з узорами для опублікування. Свій задум пояснила: щоб прекрасні зразки вишивок не втратились (в багатьох місцях вони вже замінюються іншими і несправжніми), вирішила віддати їх знову людям. Вибрала з колекції народних збірок найтиповіші геометричні узори, намалювала їх у кольорах, розмістила на окремих таблицях, написала пояснювальний текст і подала 11 січня 1982 р. у видавництво «Критеріон» м. Бухареста.

Невблаганна смерть 25 березня 1983 р. зупинила енергійну, творчу діяльність Мирослави Шандро. Впродовж 12 років, від часу подання праці Мирослави Шандро до видавництва, її син Остап Шандро постійно турбувався про опублікування маминої праці, щоб зберегти пам’ять про неї і виконати її заповіт – віддати узори людям для відшивання.

У Румунії книга вийшла у видавництві «Критеріон».

В Україні книга побачила світ у чернівецькому видавничому домі «Букрек», де її можна замовити.

А на сайті «Життя Українських Карпат» можна прочитати матеріал про життя та діяльність Мирослави Шандро, а також побачити чимало ілюстрацій з її книги.