Вісімнадцятирічну дівчину в майстерні І.Є.Рєпіна в Санкт-Петербурзі писали одночасно два великих художника – сам Ілля Рєпін і його талановитий учень Валентин Сєров.
З Софією Драгомировою російський художник Сєров познайомився в майстерні Рєпіна, про що вона писала І.Грабар: «Пам’ятаю, що приїхавши одного разу в жовтні 1889 р. на сеанс до Рєпіна … я застала там невідомого пана, з яким мене познайомив Рєпін. Побродивши навколо мене і подивившись на мене спідлоба, він сказав щось Рєпіну. Останній звернувся до мене і попросив дозволу Сєрову теж писати з мене портрет. Він працював над ним весь час, поки залишався в Петербурзі. … Валентин Олександрович поїхав до Москви, не скінчивши мого портрета, і передаючи його мені, Рєпін зробив кілька мазків на костюмі та аксесуарах, не чіпаючи обличчя. Думаю їх легко впізнати, але, наскільки пам’ятаю, їм була дописана тільки сорочка».
Валентин Серов. Портрет С.М.Драгомировой. 1889 р. Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан, Казань.
Ілля Рєпін. Портрет С.М.Драгомировой. 1889 р. Державний Російський музей, Санкт-Петербурґ
Коли молодий Валентин Олександрович Сєров писав цей портрет, він уже був автором «Дівчини з персиками» і «Дівчини, освітленій сонцем», котрі його прославили. Глибокий психологізм і натхненність образу, свіжість фарб, гармонія поєднання кольорів, вишуканість живопису характеризують і портрет Софії Михайлівни Драгомирової, дочки командувача військами Київського військового округу генерала М.І. Драгомирова. Вісімнадцятирічну дівчину в майстерні І.Є.Рєпіна в Санкт-Петербурзі писали одночасно два великих художника – сам Ілля Рєпін і його талановитий учень Валентин Сєров. Робота останнього послужила причиною сварки між ними, яка щоправда не мала серйозних наслідків.
Сєров поїхав до Москви, трохи не закінчивши портрет. Рєпін, передаючи його роботу Драгомировій, «зробив кілька мазків на костюмі та аксесуарах, не чіпаючи обличчя», щоб надати портретові закінченого вигляду. Це втручання обурило Сєрова, і він направив учителю різкого листа, яке на деякий час затьмарило їхні стосунки.
У будинку Драгомирових обидва портрети – і Серовський, і Репінський – висіли поряд. На початку 1890-х років гості генеральського будинку перш за все просили показати портрет пензля знаменитого Рєпіна, який приводив їх у захват. А по серовському портрету ковзали байдужим поглядом і тільки з ввічливості цікавилися ім’ям автора. Минув час, і відвідувачі гостинного дому вже запитували: «Чи правда, що у вас є прекрасний портрет Софії Михайлівни роботи Сєрова?» І тільки потім звертали увагу на другий портрет: «А це чия робота?»
Портрет Сєрова довгий час перебував у збірці Драгомирова в Санкт-Петербурзі і Києві, потім перейшов у власність подруги Софії Михайлівни З.В.Ратькової-Рожнової. Згодом він потрапив до Державної Третьяковської галереї, звідки у 1927 році Відділом у справах музеїв Главнаукі Наркомосу РРФСР був переданий казанському музею. Репінський портрет Драгомирової знаходиться в Державному Російському музеї.
Джерело: |
Портал «Родон» |
В тему:
