Хресна дорога краси і гармонії

09122801sch Про камчатську школу української вишивки талановитої майстрині з Житомирщини Людмили Горай.

В День учителя Камчатський клуб української культури імені Івана Франка організував у Культурному центрі обласної бібліотеки зустріч-виставку декоративно-прикладного мистецтва, присвячену випуску гуртка “Рукодільниця”. Гуртком ось уже майже 15 років керує педагог і майстриня художньої вишивки, викладачка технології середньої школи №39 Людмила Францівна Горай. За щасливим збігом обставин, день народження самої Людмили Францівни співпав із професійним святом.

Техніка вишивання хрестиком – складний і кропіткий вид рукоділля. У наше комп’ютеризоване століття незвично бачити багатогодинну роботу ручного вишивання візерунків на полотні. І все ж – таки, коли бачиш плоди цієї праці, стає зрозуміло, для чого це потрібно в наші дні. Ніякий фотошоп і комп’ютерна графіка не замінять собою цю рукотворну красу, де в кожен стіжок вкладена частинка душі майстрині.

Людмила Горай захопилася цим мистецтвом уже в зрілому віці. На той час вона жила на східному узбережжі Камчатки, у селищі Ільпир Карагинського району.

Життєві обставини змусили її в грудні 1978 року шукати щастя на нашому краю світа, куди вона вдвох з малолітньою донькою приїхала з Житомирської області України. Без чоловіка облаштувалася на новому місці, працювала в підсобному господарстві Анапкинського рибозаводу. Між іншим, перша професія Людмили Горай – ветеринар, як і у її батька. Педагогічний інститут закінчила вже на Камчатці, в віці 29 років.

У якийсь момент проблеми із здоров’ям заставили знайти віддушину, щоб відволіктися від проблем. Художня вишивка хрестиком – народне мистецтво, дуже поширене в рідній Україні – захопило її повністю, вносячи новий зміст в життя Людмили Горай. За власним визнанням, вона сама прирекла себе на каторжну працю. Вишивання хрестиком воістину стало її хресною дорогою у прямому й переносному значеннях.

На рахунку Людмили Горай сотні прекрасних робіт, і сотні метрів полотна, на якому ожили сюжети світової класики, міфологічні й художні образи із часів Древнього Єгипту до наших днів, народні сказання, ікони, пейзажі. Чого зовсім немає серед цих маленьких шедеврів, так це камчатських сюжетів, із сопками й вулканами. Людмила вважає, що все це й так навколо нас, тим більше, камчатська тематика досить широко використовується і без неї.

Перебравшись у Петропавловськ-Камчатський, Людмила почала вести гурток рукоділля при середній школі. Серед її учениць є як початківці, так і справжні майстрині художньої вишивки Катя Дягілєва, Анжела Глазиріна, Люба Крюченко, Юля Романова, Ксенія Романенко, Юля Литвинова, Катя Зубкова, Юля Філіпова, Надя Звонарьова, Юля Мірошниченко, Ксенія Морозова, Соня Сергєєва, Марія Довга, Віка Сухова, Даша Шумакова, Вероніка Дзигаленко, Ксенія Кашпірова, Дарія Дутко та інші. Всіх і не перелічиш. Роботи деяких з них красувалися на виставці в бібліотеці, поруч із полотнами педагога. Людмила Францівна вважає, що деякі з учениць уже багато в чому випереджають її саму, що дуже тішить наставницю.

- Спасибі вам, батьки, за ваших розумних, талановитих дітей, за вашу підтримку, яка нам дуже потрібна, – сказала на вечорі Людмила Францівна. – Може, не кожна з дівчаток стане художником, але кожна буде господинею свого дому. І прикрашання домівки стане головним заняттям у їхньому житті.

У літературно-художній композиції приймали участь хор “Слов’янський” під керівництвом Олени Сьомкіної, відома виконавиця фольклору народів Камчатки Лідія Чечуліна, а також активісти клубу української культури – Едіта Познякова, Валентин Пилипчук, Антоніна Ходосова, Юлія Єременко, Ольга Гаврилова, Ніна Виговська, Тетяна й Катя Кудряшови, Ольга Афанасьєва, Христина Гуляк, Ганна Воронова, сімейний дует Віктор та Емма Шаповалови, юні члени клубу Тамара Боргун та Артем Годлевський.

Від Петропавловськ-Камчатської міської Думи іменинницю привітав депутат В’ячеслав Артемов. Людмилі Горай були також вручені почесні грамоти з Києва – від Міністерства культури й туризму України та Української Всесвітньої Координаційної Ради.