Рідна Мода

З деяким (майже піврічним) запізнанням повідомляємо про цікаву подію, що відбулась влітку напередодні Дня Незалежності.

Першим заходом, який влаштувала Харківська обласна організація Української Народної Партії до Дня Незалежності, став круглий стіл, присвячений вишиванці. 21 серпня у прямому ефірі прес-центру «Майдан свободи» відомі слобожанські мистецтвознавці, майстри, педагоги дискутували над тим, чим є вишиванка для сьогоднішніх українців: минувшиною чи проявом етнічного самовизначення.

Важко сказати, скільки років українській вишиванці. Як відомо, елементи візерунків, які нині використовуються нашими майстринями, можна відшукати ще на виробах трипільської доби. Мистецтвознавці стверджують також, що сучасні орнаменти сягають своїм корінням часів Київської Русі: при князеві Ярославі Мудрому — а це ХІ століття — уже існували школи, де дівчат навчали вишивати і гаптувати. Тож вишитий одяг для українців віддавна був сакральною річчю, яка захищала, приносила щастя і відраду. У другій половині ХХ століття вишиті орнаменти стали проявом «буржуазного націоналізму», вишивані сорочки і рушники спалювали і різали на серветки. Після десятиліть заборони на етнічний одяг, після ототожнення вишиванок із галушками, шароварами і довгими вусами, вишита українська сорочка знову входить у повсякдення українців.

«Сучасна культурна ситуація дуже випробовує людину, — стверджує кандидат мистецтвознавства Віра ОСАДЧА. — Етнічна краса сприймається нами сьогодні не на культурному, а, швидше, мистецькому рівні, тобто «подобається» — «не подобається». Загальнокультурне визнання наших традицій відбудеться тоді, коли ми будемо долучатися до коренів». На думку Віри Миколаївни, українська культура є складовою європейського простору. Підтвердження цього – присутність українських орнаментів у колекціях вітчизняних і європейських дизайнерів. Цікаво, що Віра ОСАДЧА завітала на круглий стіл у вишиванці, яку хтось назвав подільською, хтось поліською. З’ясувалося, що сорочка привезена… із Греції.

Але хоч і на мистецькому, ужитковому рівні, але вишиванка повертається у життя українців. Марія МАЛАНЧУК, власниця магазину українських сувенірів, говорить, що нині у Харкові дуже складно відкрити подібну крамницю. Все ж таки магазин національних сувенірів у місті з’явився, і навіть на центральній вулиці. Замовляють Марії Дмитрівні вишиванки і на весілля, і на хрестини. Пані Марії маємо дякувати і за молодих людей у вишиванках, яких все частіше можна зустріти у Харкові.

Говорили на круглому столі і про семантику українських орнаментів. На жаль, через брак знань і розірвані традиції мало хто знає, що означають візерунки на наших вишиванках. До речі, слобожанській вишивці властиві рослинні орнаменти: виноград – то символ сімейного щастя, такого міцного, як сплутані виноградні лози; троянда-ружа — символ сонця; лілеї – символ жіночої чистоти; а ось маки на чиїйсь сорочці – то смуток за загиблими героями. «Вишита сорочка – це символ святковості, символ українства, — вважає Богдан ВОЛОС, член УНП, який на круглий стіл завітав у сорочці, вишитій мамою. — Отже, це ще й символ єдності і спадкоємності поколінь у родині і державі загалом».

Присутні на круглому столі майстрині влаштували показ своїх робіт і навіть вишивали у студії. Раїса КУШНАРЕНКО, заслужений майстер України, у свої 83 роки не боїться опановувати нові техніки вишивання. Приїхавши до України з Білорусі, жінка захопилася українськими традиціями і все своє життя не полишала голку з ниткою. Сьогодні у її колекції 100 рушників. «Моє досягнення, — говорить Раїса Захарівна, — жоден із моїх рушників не схожий на інший». Своїм учителем називає Раїсу КУШНАРЕНКО харківська майстриня Любов БУГАР. Її знайомство із вишивкою було випадковим. Студенткою Любов Миколаївна потрапила на виставку вишивок і відтоді з вишиванням не розлучається. «Мене так батьки навчили, — ділиться жіночою мудрістю Любов БУГАР. — Жінка не може просто дивитися телевізор чи сидіти. Завжди вона повинна щось плести чи вишивати».

Перевести вишиванку із мистецького на культурний рівень допоможе і парад вишиванок, який влаштовує Харківська обласна організація УНП 24 серпня. Окрім нашивок із народними орнаментами, учасники святкової ходи отримають і культурологічну довідку про свій узор. «Народна культура живе у кожному з нас, — зазначила учасник круглого столу, організатор містечка майстрів фестивалю «Печенізьке поле» Надія ОСТРОВСЬКА. — Кожна українська дівчинка несе в собі цей національний код. Парад вишиванок, який влаштовує Українська Народна Партія, має стати поштовхом до пробудження цих кодів».