Виставка ляльок в українському народному вбранні

Анонс: 22 вересня – 14 жовтня 2009. Київ, галерея «Світлиця». На виставці демонструються ляльки з приватних зібрань Наталії Яресько та Ігора Фіглюса, Ірини Садової (ляльки-манекени з ниток) і Юрія Мельничука (ляльки – українські жіночі типажі).

Окрім ляльок, на виставці представлено автентичні речі — народне вбрання та рушники з приватної колекції Юрія Мельничука. Деякі елементи одягу відтворені у зменшених копіях на ляльках.

Передумови виставки

Виставка являє собою підсумок 10-річної діяльності творчої майстерні члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Юрія Мельничука. Передувала створенню колекції ляльок робота з Галереєю “Пава” у 1998—2000 роках, для якої було виготовлено шість зменшених копій комплектів народного вбрання різних історико-етнографічних регіонів України. Ці костюми були оформлені на ляльках-манекенах з ниток і вперше представлені на суд глядачів на першій всеукраїнській виставці «Українська традиційна іграшка та лялька» у Національному музеї Тараса Шевченка у 2000 році.

Протягом 2000—2003 років була створена колекція ляльок-манекенів з ниток для приватної галереї Ольги Лисенко “Ляльковий дім”. Найперша лялька з обличчям, яка побачила світ у серпні 2001 року, була Катерина у вбранні Центральної Київщини. Створювалася вона, як виношується людська дитина – 9 місяців. Наступними стали Наталка-полтавка, полісянка Олеся, гуцулка Марічка, полісянка Анастасія, буковинка Василина. Протягом 2000—2006 рр. у тісному співробітництві майстерні Юрія Мельничука з пані Ядвігою Василевською — відомим скульптором з іграшки, було виготовлено 10 ляльок.

Процес виготовлення ляльок у зменшених копіях народного вбрання різних історико-етнографічних регіонів України досить складний, але надзвичайно захоплюючий. У роботі над ляльками-типажами різних українських земель використовувався значний етнологічний матеріал, література, фотоархіви. Кожна лялька є своєрідною музою, яка надихає на творчу працю.

Місце події:
Галерея «Світлиця»
Адреса: Київ, вул. Івана Мазепи, 31 (біля музею І.Гончара)
Вхід у “Світлицю” вільний.
Галерея працює з 12:00 до 19:00.
Вихідний – понеділок.
Телефони для довідок: 501–79–19, 501–78–07

09092130sch

Життєпис Юрія Мельничука та його майстерні

Майстерня Юрія Мельничука – це чудовий колектив з 18 майстрів, які на високому рівні виготовляють вишиття, ткання, плетені вироби, взуття, прикраси та аксесуари. Ляльки мають зріст біля 50 см, що дозволяє оптимально зберегти крій, пропорції, оздоблення на всіх деталях вбрання. Костюм кожного регіону надзвичайно ретельно опрацьовується, щоб врахувати не тільки характерну подібність, а й дібрати матеріали, вибрати орнаменти для вишиття і ткання, щоб вони мали відповідний модуль. Над кожним костюмом, починаючи від його задуму і до повного викінчення, тратиться від 2-х до 3-х місяців, а беруть участь у його виготовленні від 3-х до 6-ти осіб. На даний час майстерня Юрія Мельничука продовжує виготовляти лише ляльки-манекени з ниток.

Юрій Мельничук, майстер народного мистецтва з вишивки, народився у 1963 році на Черкащині в с. Коржова Слобода Уманського району. У 1985 році закінчив природничо-географічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О.М. Горького (нині НПУ ім. М.Драгоманова) за спеціальністю учитель географії і біології. У 1985—1995 рр. працював в Інституті географії НАН України. Зацікавленість вишивкою Юрій Мельничук отримав від матері Єлизавети, яка все життя любить вишивати. В студентські роки захопився українським народним мистецтвом, відвідуючи та вивчаючи етнографічні збірки музеїв Києва. У 1992 році створив молодіжний творчий гурт «Цвіт» під егідою СУС – Спілки українського студентства, який поставив собі за мету відродження давньої української народної вишивки. Вже через два роки до третьої річниці з Дня Незалежності України в Національному музеї Тараса Шевченка гуртом «Цвіт» була організована виставка «Українська народна вишивка: традиції та сучасність». З 1995 року і донині працює заступником з науково-фондової роботи при НЦНК “Музей Івана Гончара” , де веде також Студію українського народного шитва “Аріяна”.