Українці, не звертайте уваги на чиновницьку показуху, носіть вишиванки!
Напередодні Дня незалежності влада та різноманітні громадські активісти вже традиційно згадують про народний одяг. У Львові вдягнули у вишиванки скульптури на площі Ринок, в Івано-Франківську люди у вишиванках зможуть безплатно їздити у громадському транспорті, а у Брюсселі на одну годину вишиванку вдягне Manneken Pis („хлопчик, що пісяє”). „Вишиванкоманія” багатьох дратує, і в неті можна побачити досить різкі реакції на всі вищезгадані ініціативи.
Однак, коли минулого року до Києва приїжджали шотландські футбольні вболівальники у кільтах, про „шароварщину” ніхто не згадував. Навпаки, майже всі були у захопленні. А українці та шотландці – це дві з дуже небагатьох європейських націй, які використовують елементи традиційного одягу у побуті (тільки вони вдягають кільти з футболками, а ми джинси з вишиванками). У решті країн народні строї є прерогативою фольклорних ансамблів.
Особливо дивно чути звинувачення у „шароварщині” від росіян. Більшості з них українську любов до вишиванки справді важко зрозуміти, адже вони дуже далекі від власної народної культури. На відміну від українця, пересічний росіянин досить погано уявляє, як виглядає косоворотка (чи традиційний сарафан), практично не знає російських народних пісень, звичаїв. Але чи варто цим пишатися? Як на мене, байдужість нації до своєї традиційної культури свідчить зовсім не про її „сучасність”, а про готовність розчинитися у глобальній культурі.
Тому зараз важливо не дати чиновникам приватизувати ще й вишиванку. Так вже влаштований вітчизняний держапарат, що він перетворює навіть найкращу ідею на щось протилежне та жахливе. Не віддамо бюрократам нашу культуру! Українці, не звертайте уваги на показуху, носіть вишиванки!
Дмитро Губенко
Джерело: |
“Новинар” |
