Весняний погляд Марини Сірик.
Під час Міжнародного фестивалю дизайну й реклами, якій відбувся нещодавно у Києві, молодий український дизайнер Марина Сірик представила свою колекцію «Погляд весни», для створення котрої використала мотиви свого рідного Східного Полісся (Марина родом з Чернігівщини). На Поліссі поширена практика не вишиваного, а тканого орнаменту. Саме такі ткані орнаменти з’являються в колекції «Погляд весни». Але не в звичному червоно-білому варіанті, а в сіро-зеленій кольоровій гамі, яка символізує лісово-струмково-болотно-туманну Придеснянську природу. Причому щоб підкреслити саме весняний мотив, в колекції використаний дуже світлий, навіть дещо блідий відтінок зеленого кольору, що нагадує молоде листя, яке щойно починає “висовуватись” із бруньки.
Фото “Рідної моди”. 14 травня 2009
В тему:
Від рослини до тканини: складна історія простого полотна
Відновлення цілісного світу українця в матеріальній культурі українського вбрання
Український стиль – традиція+сучасність
Національний стиль в одязі як вираз національної самосвідомості
Колекція непогана, але образ до кінця непродуманий. З оцими білими перуками моделі виглядають як ляльки, хоча на мою думку колекція з елементами етно стилю мала б бути більш природньою. А так…Образ якийсь синтетичний…
Дякую за коментар Мавко. В цій етно-колекції можливі недоопрацювання, але це незавадило їй сподобатися багатьом. Образи створбвалися всього протягом одного місяця, виконано 80%ручної роботи, та ще й готувалася паралельно дипломна записка на 250 аркушів, величезна кількість ескізів, плакатів та іншого.
Такий “смнтетичний” образ створений недарма. По-перше: він відповідає більшості сучасних “штучних” лялькових офіс-леді. По-друге: хочу привести в приклад статтю, яку прочитала після показу колекцій вітчизняних дизайнерів 2011го року, що працюють в етно-стилі. Там з критикою говорилось про перенесення рис з старовинного українського образу в новий, без модернізації (перетворення) в сучасний. Складається враження наче одяг з бабусиної скрині. Вбрання з скрині – це священно, але погодьтесь, що його місце скоріш в музеї і на спеціальних виставках, а ніж на сучасній людині та в її житті.
Вірю, що зможу відчути та відтворити в своїй наступній колекції, потреби тих, хто любить все українське і хоче зробити сучасність кращою.
Марино, дуже радий за тебе, що ти займаешься улюбленою справою. Колекція, як на мене, чудова, навіть у моєму консервативному офісі виглядал б цілком гармонійно. Удачі тобі!
Дякую, Андрій. Приємно та корисно, коли хтось щиро коментує зроблену роботу.
Тобі також бажаю удачі й успіху не тільки в консервативному офісі, а й в усьому іншому!