Рукотворні дива з бісеру та каміння від вінничанки Лариси Поворознюк

Анонс: 14 січня – 21 лютого 2009. Вінниця. У багатьох людей вироби з бісеру асоціюються з простенькими “фенечками”, які так люблять носити дівчатка. Та творча людина зі звичайних скляних кульок може зробити справжні шедеври.

Потрапивши в аварію 12 років тому, Лариса Поворознюк деякий час не могла ходити. Поки одужувала, зайнялась бісероплетінням. Починала з найпростіших ланцюжків, з часом роботи ставали складніші і тепер майстриня володіє і сміливо комбінує у своїх роботах усі відомі техніки бісероплетіння.

У перший день нового року за старим стилем відкрилась її персональна виставка виробів з бісеру та напівкоштовних каменів “Мистецькі дивосвіти” у музеї “Мій край – Поділля”. На ній представлено 228 робіт, деякі з них неодноразово виставлялися за кордоном. Переважна більшість з них прикраси: кольє, ґердани, намиста, сережки, браслети виготовлені різними техніками. Усі роботи Лариси Поворознюк – ексклюзивні. Кожну вона спочатку придумує, а потім відтворює у бісері та каменях.

- Ідей дуже багато та руки не встигають за головою, – каже майстриня.

Бісероплетіння – копітка і тривала робота. Гердан Лариса Поворознюк робить два-три тижні. Новачку ж доведеться попрацювати над ним до двох місяців. Усі свої знання та вміння пані Лариса передає своїм ученицям. Серед з них – дочка Оксана. Її роботи теж можна побачити на виставці.

- Мама плете, я біля неї навчалася. Щоправда мама не дозволяє більше години працювати, бо це дуже шкідливо для очей, але іноді я захоплююсь і не помічаю, як проходить час, - розповіла Оксана, – буває, щось не виходить, тоді я відкладаю роботу, а потім знову до неї повертаюся. Деякі речі ношу, особливо браслетики, і подругам своїм їх роблю.

Серед перших відвідувачів виставки – курсанти училища державної служби охорони.

- До цього я знав, що таке бісер. Моя дочка щось намагається плести. Але не думав, що бувають такі гарні речі, – каже харків’янин Євген Крючков. – Мені дуже сподобалося кольє “Зелені листочки”. Я б його купив дружині.

Усі вироби – не музейні експонати. Прикраси створені для того, щоб їх носили. Останні два дні виставки деякі роботи, представлені на ній, можна буде придбати або замовити копії. Та продається не все.

- Є речі, які я не продам ні за які гроші, – каже Лариса Поворознюк, – це дорогі мені роботи. Вони обереги моєї творчості. Коли буває якийсь творчий застій, щось не виходить, я дістаю їх, розглядаю і натхнення повертається до мене.

Серед них, одна з перших робіт “Оберіг”, “Собек” та найулюбленіша – “Натхнення”. Вона зроблена досить давно. У ній майстриня вдало поєднала різні відтінки зеленого бісеру з малахітом, нефритом, жадаітом.

- Скільки я не намагалась зробити копію – такої не виходить: чи відтінок не такий бісеру, чи камінь не підходить, – каже Лариса Олександрівна.

На власні очі побачити “Натхнення” майстрині, “Паморозь” чи “Полум’я”, втілене у бісері та напівкоштовних каменях та багато інших цікавих речей можна з 14 січня по 21 лютого.

Наталія ПІСКУНІЧЕВА