Рідна Мода

З нагоди Міжнародного дня музеїв 18 травня 2011 р. у виставкових залах Бродівського історико-краєзнавчого музею (палац Бродівського замку м. Броди, Львівська область) відкрилася виставка брідського народного вбрання і вишивки першої половини ХХ ст.

Історико-культурна спадщина кожного народу передається з покоління в покоління як найцінніший скарб. А справжніми скарбницями, хранителями національної культури є наші музеї. Вже стало традицією кожного року на День музеїв відкривати виставки, які знайомлять відвідувачів з експонатами, що знаходяться в фондах музею, але не розміщуються для огляду в зв’язку з тим, що не дозволяє щільність заповнення експозиції. В Бродівському історико-краєзнавчому музеї є велика кількість експонатів, які популяризують український костюм і національну вишивку. Виставка, яку відкрили в цьогорічний День музеїв, має назву «А над світом українська вишивка цвіте…».

Український народний костюм, що розвивався і вдосконалювався протягом багатьох століть можна вважати яскравим і самобутнім культурним явищем. У ньому знайшли відтворення мальовнича природа України, мистецький хист і витончений смак нашого народу. На виставці представлено понад 35 експонатів одягу з фондів Бродівського історико-краєзнавчого музею, а також речі з приватних колекцій. Це вишиті сорочки (чоловічі і жіночі), стирачі, покутні, обрядові вишиті рушники, натільні жіночі і чоловічі сорочки з льону, дитячі вишиванки, елементи взуття (личаки, постоли, жіночі та чоловічі черевики); предмети поясного одягу: вишиті, мережені запаски, фартухи, крайки, кушаки. Цікавими для огляду є зразки жіночих прикрас: коралі, срібні монети – дукачі. Яскравим доповненням виставки є 16 світлин, на яких зображено мешканців міста Броди і повіту, які вбрані у повсякденний і святковий одяг: домоткані сорочки, вибійчасті або смугасті спідниці (димки), перстрядинові штани з матербасу, запаски, кабатинки, шлярочки, перкалеві сукні. На голову місцеві жінки поверх сітки одягали велику кольорову бавовняну або шовкову хустину, яку називали «брідською». Чотирикутну хустину складали у трикутник, а далі ще вдвоє на ширину голови. Підкладали товстий папір або папку і обгортали голову спочатку спереду до заду, а тоді переводили на перед і зав’язували на вузол (кінці хустини ховали). Кінці прямокутника звисали на спину. На відкритті виставки буде запропоновано бажаючим відвідувачам примірити на себе «брідську» хустку.

В наші часи мода не перечить кращим українським традиціям. Традиції, якщо вони народні, завжди були на часі. Тішить те, що в наш час відроджуються ці традиції: вставати на весільний рушничок при одружені, обряд вінчання часто проводять у вишитому національному вбранні, одягають вишиванки на різноманітні свята і як елемент етносу у будні.

Вивчаючи українську етнографію, ми вивчаємо історію свого народу, яка включає в себе історію родинного укладу і форм побуту цього народу. Це історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів та звичаїв.

© Наталія Ханакова,
Фото В.Ульянова

Традиційне по-новому

Сільські майстрині презентували свої вишивки

Шкіряний одяг Західної України

Дивосвіт Карпат у вишивці

Українці в українському