«Мамаєва Слобода» започатковує традицію…

10042807sch Анонс: 01 травня 2010 р. Київ, «Мамаєва слобода». Вдягаємо вишиванки і йдемо святкувати «День цвітіння черемхи» – улюбленого дерева Богдана-Зиновія Хмельницького.

Керуючись звичаєвим козацьким правом, дарованим нам Господом Богом і підтвердженим нашими прадідами лицарями Війська Запорозького Низового, козацьке селище «Мамаєва Слобода» оголошує, що віднині з 2010 року – 1 травня нарікається «Днем святкування цвітіння черемхи».

Черемха – це найулюбленіше дерево одного з найуславленіших козаків і Гетьмана Війська Запорозького Низового Богдана-Зиновія Хмельницького.

Свої родові таємниці володіння мистецтвом бою на шаблях були у кожній козацькій родині. Такий таємний спосіб ведення двобою на шаблях у козаків йменувався «гречкою». Головною ознакою цього способу фехтування було раптове перекидання у повітрі шаблі із правої руки до лівої і навпаки. Таким чином супротивник дезорієнтовувався і удари шаблею несподівано наносились із незахищеного боку.

Богдан Хмельницький з дитинства, як і всі діти лицарського стану, майстерно володів мистецтвом саме такого козацького двобою на шаблях.

У вирішальних боях 20-22 вересня 1633 року під російським містом Смоленськ, запорожців, котрі були у складі польсько-литовського королівського війська, біля переправи через річку Дніпро навально атакував 6000 корпус московської помісної кінноти воєводи Прозоровського та драгунів під командуванням француза д’Еберга.

Запорозькі козаки, в числі яких був майбутній Гетьман України Богдан Хмельницький, не тільки зуміли успішно відбити численні атаки московитів, але й перейшли в контратаку незвичним для ворога чином. Так три тисячі «чубатих» слов’янських воїнів тільки з одними шаблями не зважаючи на студену осінню воду вплав дістались протилежного берега Дніпра, де несподіваною шабельною атакою на пень постинали кільканадцять тисяч оторопілих московських стрільців.

За активної участі Запорозьких козаків під Смоленськом, а також Вязьмою, Ржовом, Калугою, Козельськом, Великими Луками та Можайськом – московське царство змушено було капітулювати та підписати 14 червня 1634 року з Польським королем Владиславом ІV угоду про «Вічний мир».

В 1634 році сотник Богдан Хмельницький за надзвичайну хоробрість у військовій виправі біля російського міста Смоленська отримав від короля Владислава IV найвищу нагороду Речі Посполитої – «Іменну золоту шаблю».

Тобто, козак Богдан Хмельницький був одним із найкращих воїнів-рубак свого часу, проте це не заважало йому одночасно бути поетичною натурою і «філософом», а відтак у вільний від постійних військових змагань час милуватись духмяними кетягами квіток черемхи, на власноруч висаджених шести деревах поряд із ганком родового палацу-кам’яниці в Суботові.

Таке трепетне відчуття прекрасного у спадкового воїна-козака наводе на паралелі з філософськими поглядами японських воїнів-самураїв, котрі із зачудуванням спостерігали за цвітінням сакури…

Минулого року поряд із кам’яницею козацького старшини (сотника) на «Мамаєвій Слободі» було висаджено шість садженців черемхи – найулюбленішого дерева ясновельможного Гетьмана. Садженці були привезені із лісу поряд із Суботовим.

Святкування в козацькому селищі «Мамаєва Слобода» з нагоди появи перших духмяних квіток черемхи, розпочнеться 1 травня о 14-00.

В програмі заходу поруч із садибою козацького старшини за участі Заслуженого артиста України Тараса Компаніченка та гурту старовинної музики «Хорея козацька»:

Відбудеться концерт шляхетсько-козацьких пісень українського середньовіччя
Виконуватимуться вірші на похвалу Гетьману Богдану Хмельницькому
Читання маніфесту Війська Зопорозького до королівств, республік, маєстатів
Давні танці шляхетські
Козацький герць (майстер-клас із фехтування на шаблях)
Стрільба з лука (майстер-клас)
Шляхетський етикет (дегустація старопанських хмільних напоїв)
Змагання з піїтики на тему: «Духовний світ козаків та їх сприйняття образу духмяної квітки черемхи» (переможцю змагань приз – вечеря на 2 осіб в «Шинку – коса над чаркою»)

Також в програмі: виступи фольклорних самодіяльних колективів, козацькі забави, жарти, народні танці, частування звареними у казанах на відкритому вогні варениками з різноманітною начинкою (вишня, мак, сир, суха груша, капуста) та вечорниці до третіх півнів.

Козаків та козачок також чекає «Шинок – коса над чаркою» де під веселі вигуки «Ergo bibamus» (лат. – випиймо) можна вшанувати духмяну квітку черемхи, котрою так захоплювався славний Гетьман.