Рідна Мода

Анонс: 20 жовтня – 01 листопада 2009. Київ, галерея «Світлиця». Виставка вишитих творчих робіт Ірини Садової – жіночі костюми, блузки, чоловічі та дитячі сорочки, краватки, торбинки, скатертини.

МАМИНА ЗІРКА – так називається ювілейна виставка творчих робіт голови громадської організації “Фонд Івана Гончара”, члена Національної спілки народних майстрів України Ірини САДОВОЇ. Вся творчість непересічної майстрині осяяна світлою пам’яттю про маму, талановиту майстриню-кераміста, матір-героїню Валентину ВЕРЕЩИНСЬКУ.

Ірина Садова зібрала колекцію української старовини, а ще більше все життя докладає зусиль, щоб продовжити і розвинути традиції української народної творчості, виявляючи при цьому високий художній смак, знання технік української вишивки та наполегливість у досягненні мети…

Ірина Валентинівна Садова народилася 18 жовтня 1939 року в м. Докшукіно, нині м. Нарткала, Кабардино-Балкарської АРСР, в багатодітній родині. Любов до народного мистецтва ще змалку прищепила їй мати, Валентина Верещинська.

В 1953 році любов до мистецтва привела юну Ірину до Київського училища Прикладного мистецтва за спеціальністю українська народна вишивка, по закінченні якого, вдало захистивши диплом, залишилась працювати в м. Києві на фабриці «Художгалантерея», художнім керівником вишивального цеху. Під час роботи на фабриці викладала в училищі прикладного мистецтва машинну вишивку, приймала участь в конкурсі на кращі роботи виробів легкої промисловості, організованого Київською Міською Радою, та одержала Премію за дитячий килимок, виконаний машинною вишивкою.

В 1961 році поступила у Львівський поліграфічний інститут ім. Івана Федорова на вечірній факультет, за спеціальністю книжкова графіка.

З 1964 року працювала у Всесоюзному науково-дослідному інституті технічної естетики художником конструктором. По закінченню поліграфічного інституту працювала в «Політвидаві України» художнім редактором, а з 1972 році завідуючим відділом художнього оформлення видавництва художньої літератури «ДНІПРО».

З 1984 року працювала в українській радянській «Енциклопедії» художником-ретушером.

З 1985 року, в якості консультанта з вишивки, працювала в Національній спілці майстрів народного мистецтва України. Працюючи у видавництвах і спілці приймала активну участь у Всесоюзній та республіканських виставках, кілька робіт було придбано Міністерством Культури України.

Працюючи в спілці викладала техніку вишивки, готуючи спеціалістів по лінії Центру зайнятості Вінницької обл. (Гайсин, Вінниця, Ямпіль тощо) та була членом екзаменаційних комісій.

В 2000 році, за підтримки сім’ї, організувала приватне підприємство «Верещинські» (назване на честь родини батьків), яке опікується українським народним мистецтвом.

Протягом п’яти років (2001-2006), разом з чоловіком, Григорієм Андріяновичем підтримували Міжнародний конкурс молодих дизайнерів «Печерські Каштани».

З 2003 року почала працювати Галерея-салон народної творчості та декоративно-ужиткового мистецтва «Світлиця».

В 2003 році заснувала разом з чоловіком та доньками Громадську організацію «Фонд Івана Гончара», що поставила собі за мету – сприяння відродженню, збереженню та популяризації традиційного українського мистецтва.

Запрошуємо оглянути цю оригінальну, самобутню виставку за адресою:
м.Київ, вул. І. Мазепи, 31, тел. 501-79-19,

сайт: svitlicya.at.ua