Рідна Мода

Національний символ – вишиванка, стає дедалі популярнішою. Чимраз більше українців хочуть відзначати свята саме у цьому вбранні.Народний одяг тепер уважають не лише ознакою патріотизму, а й доброго смаку. А народні майстри констатують: якщо раніше вишиванки купували переважно іноземні туристи, то зараз вишиті сорочки користуються попитом саме серед українців.

Леся Кешеля, 5 канал: У давнину дівчата вишивали з семи років. До заміжжя потрібно було вишити від 10 до 25 сорочок. І на будень, і на свято, і навіть на смерть. А під час весілля, коли наречену забирали до хати жениха, свахи демонстрували на вулиці виткане та вишите придане.

У гардеробі сучасних дівчат здебільшого куповані вишиванки. Робота над однією сорочкою бува забирає в Тетяни Шевченко до півроку. Схилившись одночасно над кількома виробами, вона може просидіти до пІвночі. А з першими півнями вже знову вишиває. Майстриня каже: її штовхає не лише комерційний інтерес. Вишивання, якому вчилася у майстринь Полтавщини, витіснило всі інші хоббі в її житті. Авторка кількох сотень вишитих сорочОк одразу може розпізнати роботу справжньої рукодільниці.

Тетяна Шевченко, майстриня-вишивальниця: “Щоб не була вишита акриловими нитками синтетичними, щоб це були хлопчатобумажні нитки чи льняні нитки. Щоби комір був — чи жіночий, чи чоловічий — щоби вона була з зубчиками комірець був. Це говорить про те, що ця майстриня ну така, що непогано, гарно вишиває”.

Блакитнооким блондинкам більше пасують пастельні тони, чорнявим варто приміряти вишиванки в яскравих червоних, зелених та жовтих кольорах. Важливо розібратися і з візерунком — одяг молодої людини зазвичай розцяцькований квітами, старшої — строгими геометричними формами. А емігранти та переселенці висувають ще одну вимОгу: вони хочуть носити сорочки з візерунком, притаманним рідному селу.

Ціни на вишиванки ростуть разом із попитом. Що популярнішим стає народний одяг, то ширше потрібно розкривати гаманця. За якісну тканину, витончену роботу та індивідуальний фасон, як-от на самій майстрині, доведеться викласти від однієї до 5 тисяч гривень. Трохи нижчі ціни на Андріївському узвозі — ще одному популярному місці продажу речей у народному стилі. Тут найпростіша вишиванка — за 200 гривень, а стародавні — від 900. Українка з Австралії має повно вишиванок, та готова за тисячу гривень придбати ще одну.

Христина Бейлі: “Скільки ви грошей готові викласти за вишиванку? – То залежить в якому стані вона. Я вважаю, що це є історична річ і вона варта, правдоподібно варта”.

Альтернативою класичним вишиванкам може стати одяг від українських кутюрьє. Дизайнерка зі Львова Оксана Караванська, чиї колекції багаті на фольклор, любить сама створювати візерунки. І хоча вартість таких елітних вишиванок сягає за 5 тисяч гривень, шанувальникам Караванської важить інше — її талант та ім’я. А для львів’янки вишиванка — це не просто одяг, а стан душі.

Оксана Караванська, дизайнер: “Є люди, які просто згідно свого стану душі завжди будуть мати в хаті вишиванки, завжди будуть їх любити і не обов’язково навіть будуть їх носити. А є люди, які просто заради там певних, ну чи політичних потреб чи ще якихось. вдягають ці вишивашнки, хоча насправді їм це обсолютно байдуже”.

В особистому гардеробі Тетяни Шевченко — жодної купленої вишиванки. Каже — чужі візерунки її не гріють. Та й за старими повір’ями, вишита сорочка, яка повинна обергати людину від потойбічних сил, діятиме тільки, якщо її вишити власними руками.