Рідна Мода

Вчилися гончарству, лозоплетінню і соломоплетінню, слухали відомі музичні гурти, танцювали під український DJ-парад та навіть купалися в болоті на етнофестивалі “Підкамінь”, що відбувався 24-26 липня в містечку Підкамінь, що на Львівщині

Важливим моментом “Підкаменю” стало те, що вхід на фестиваль у вишиванках був безкоштовний, без них же коштував 30 гривень. Саме тому переважна більшість гостей фесту приїхали на нього в українських вишитих сорочках, а дехто й повністю в українському строї.

- А навіщо платити 30 гривень, якщо у вишитій сорочці можна пройти безкоштовно, – каже тернополянка Ірина (20 р.). – Крім того, я взагалі дуже люблю вишиванки, носила б їх хоч кожен день, а тут така гарна нагода видалась.

Розпочався фестиваль у п’ятницю, 24 липня, проте люди на свято почали з’їжджатися навіть раніше. Вже у четвер у наметовому містечку та в лісі, біля якого і проводять фестиваль, було чимало наметів. Зокрема, чимало і тернопільських.

- Приїхали ще в четвер ввечері, щоб встигнути розкласти намети та вивчити територію ще до початку фестивалю, – каже тернополянин Андрій Муха (22 р.). – Ми так робимо на всіх фестах, бо тоді вже у перший-другий день вдається відчувати себе як вдома.

Тернополяни на кожному кроці

До речі, саме тернопільських, ну ще, звісно, і львівських гостей на “Підкамені” було найбільше. На кожному кроці можна було зустріти якихось знайомих. Таким чином зустрілися давні знайомі тернополянин Андрій Гриців (18 р.) і тернополянка Квітослава Фенюк (18 р.).

- Зустрілися ми зовсім випадково, бо на фест приїхали окремо, з різними людьми, та ще й намети наші у зовсім різних місцях, – розповідає Квітослава. – А взагалі ми знайомі вже давно, вчилися в паралельних класах в українській гімназії.

Андрій і Квітослава розповіли, що фест їм сподобався ще із самого початку, атмосфера дуже позитивна та організовано все досить непогано.

- Однак трохи неприємно було, коли я їхав Бродівським автобусом із Тернополя в Підкамінь, – посміхається Андрій. – Маршрутка була настільки переповнена, що пасажири нагадували шпроти в банці, навіть дихати не було чим.

Квітослава ж розповіла, що вона, на відміну від Андрія, доїхала досить добре, майже в порожньому транспорті.

- Мені дуже сподобалося на тому велетенському камені, там наче відчуваєш волю. То дуже класне відчуття, – каже дівчина.

У болото - охолоджуватися

Минулого року на “Підкамені-2008″ через дощі було величезне болото. Цього ж разу погода була сухою, тому організатори вирішили для збереження попередньої “фішки” створити штучне болото, яке красувалося в центрі території фестивалю. Найцікавішим було те, що штучне болото розташували на футбольному полі, тож з обох його боків були ворота.

- От хотів би я подивитися, як хтось у цьому болоті футбол грає. То, напевно, було б дуже весело, – посміхається гість фесту Сашко Кріль (23 р.). – Хоча не виключено, що мені самому щось у голову стукне, я тут гру організую.

Чекати довго, поки хтось залізе у болото, не довелося. Дві дівчини з Бродів Оля (18 р.) і Мар’яна (17 р.) просто у вишиванках полізли туди. Вони, правда, не планували падати чи купатися в ньому, але це в них таки вийшло випадково.

- Сьогодні така неймовірна спека, що ми її таки не витримали і полізли в болото, щоб хоч трохи охолодитися, – розповідає Оля. – Але так вийшло, що Мар’яна послизнулася і впала в болото, а потім ще й мене кинула. Ми забруднилися з ніг до голови. Втрачати уже було нічого, тож ми насолодилися “боротьбою” у болоті – це було весело.

Дивлячись на те, як дівчата радіють, борсаючись у багнюці, їхній приклад наслідувало ще чимало людей, а потім футбольне поле, заповнене болотом, фестивалів ці почали використовувати за призначенням – грали там у футбол.

Вдень на “Підкамені” функціонувала мала сцена, там глядачів тішили фольклорні колективи Бродівщини. Одночасно на великій сцені саунд-чеки проводили гурти “Кому вниз”, “Очеретяний кіт”, “ТІК” та інші. До речі, на саунд-чеках людей було теж чимало, наче на справжньому концерті.

Загалом фестиваль організували непогано, відгукувалися про свято його гості. Єдине, чого не вистачало, – туалетів, особливо це відчувалося, коли в них виникала нагальна потреба. Адже для того, щоб зайти в дерев’яний, доводилося чекати по 5-10 хвилин.

- З туалетами тут дійсно проблема, – каже тернополянин Ігор (21 р.). – Але зрештою – під боком ліс… Зважаючи на черги біля туалетів, довелося ходити саме туди. А що, природа, краса!

Зате тішило те, що було кілька душових кабінок. Щоправда, митися в них могли ті, хто не боїться холодної води.

- Душ класний! Те, що вода холодна, лише “плюс” після такої спеки, – радісно вигукує львів’янин Олег Синовець (24 р.). – Освіжився й відчув прилив сил.

Фестивальні дні тривали до пізньої ночі. Адже після виступів таких відомих гуртів, як “Тінь Сонця”, “Mad Heads XL, “ТІК”, “Кому вниз” та інших, до 2.00 тривали DJ-паради.

Інеса ГОЛОЯД

Сьогодні на багатьох фестивалях в Україні модно приходити у вишиванках. А на деяких фестивалях, як вищезгаданий «Підкамінь», для вдягнутих у вишиванки відвідувачів ще й встановлюють пільги. А у вас є вишиванка? Ще ні? Тоді треба поспішити, придбати її до початку наступного фестивалю. Заходьте до «Рідної моди»^® і обирайте ту, що вам до вподоби.

Рок-музика у святому місці